Мета:узагальнити знання учнів із біографії Панаса Мирного; ознайомити учнів із своєрідністю композиції та багатоплановістю сюжету роману, його проблематикою;

розвивати творчі здібності учнів, закріпити вивчене про сюжетні лінії, композицію;

виховувати реалістичні погляди на життя, вміння шукати вихід з тяжких життєвих ситуацій, не здаватися обставинам.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу.

«В цій людині билося палке серце патріота,

справжнього гуманіста»

(Олесь Гончар)

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

«З появою романів і повістей Панаса Мирного в українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів, із істинністю народного мислення, з надзвичайно багатим емоційним світом простих людей»,— писав Олесь Гончар. А як же твори Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького? Хіба вони не «з народного життя»? Чому саме так булла визначена роль творів Панаса Мирного, чому його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» привернув таку увагу читачів як тогочасних, так і нинішніх? Чому, врешті-решт, він має таку назву? На ці та багато інших питань ми спробуємо знайти відповіді на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Слово вчителя

- Чи випадково молодий чиновник Панас Рудченко вибрав собі псевдонім — Мирний? Що за цим криється? Якою особистістю був цей письменник?

Завдання учням.

1) Змалюйте психологічний портрет Панаса Мирного

2)Літературний диктант:

1. Панас Мирний – справжнє ім`я(Панас Якович Рудченко)

2. Народився коли?де?(13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.)

3. Освіту здобув(після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб.)

4. Чиновницьку службу Рудченко розпочав у (14) років

5. Перші його твори(вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»)

6.Його твори, в зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувались переважно (за кордоном і в Наддніпрянській Україні)

7.Ще 1875 в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

8.Підтримував Панас Мирний тісні зв'язки з багатьма діячами української культури —( Лисенком, Старицьким, Карпенком-Карим, Кропивницьким, Коцюбинським, Лесею Українкою, Заньковецькою...)

9.Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного напередодні і в період (першої російської революції.)

10. В Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові у (1951 )

ІV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

3.І.Франко: «Хіба ревуть воли…» - перший «роман з народного життя», тут «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито соціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку.

4. Розкриття аллегоричного змісту назви роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли, якби було що їсти й пити.

Зображення життя й праці, мрій і сподівань селян — улюблена тема Мирного-прозаїка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»). На відміну від І. Нечуя-Левицького, письменник не обмежився розкриттям соціальних конфліктів і тенденцій, об’єктом уваги для нього стала насамперед людина з її неповторним сприйняттям світу, зі своїми переживаннями та почуттями. Брати Рудченки вперше в українській літературі досліджують внутрішній світ героя, його психічний стан. Найяскравіше це виявилося

в соціально-психологічному романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Друга назва — «Пропаща сила» — переносила обвинувачення з суспільства на особу, яка була народжена для справ, можливо, значних і прекрасних, але не зуміла себе реалізувати, не розкрила потенційні якості і можливості.

5. Словникова робота

Роман — прозовий твір великого обсягу, у якому життя людей розкрито на тлі історичних або соціальновагомих обставин.

• Соціально-психологічний роман — це такий роман, у якому суспільно значущі події і соціальн іпроцеси відтворено через зображення психології героїв, їхніх думок, прагнень і переживань.

6. Історія написання роману (повідомлення заздалегідь підготовлених учнів )

Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного з Полтави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі «Правда» опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від

Візника розповідь про «трохи чи не на всю губернію звісного роз-бишаку Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи», зосталися в пам’яті.

Робота над романом тривала 4 роки (1872–1875). Немає ніяких свідчень, що Мирний збирав додаткові матеріали про Василя Гнидку; вочевидь, письменник створив літературний тип — образ Чіпки Вареника, якого поселив у селі Пісках (воно існувало насправді) Гадяцького повіту (перейменованого в романі на Гетьманський). Готовий рукопис повісті П. Рудченко відіслав на рецензію братові Іванові, який виступив під псевдонімом Білик,— відомому фольклористові та критикові. Той загалом схвально оцінив розвиток сюжету. Але зробив низку зауважень. Основне в рецензії — поради, вказівки, як соціально вмотивувати розбійництво Чіпки. П. Мирний у співавторстві з І. Біликом наполегливо працює над романом. Відомо, що письменник п’ять разів переробляв свій твір. У 1875 р. Мирний закінчує роман, давши йому, за порадою І. Білика, назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Таким чином, брати Рудченки працювали над романом упродовж 5 років.

Назву «Пропаща сила» Мирний дав другому виданню роману в 1903 році з чисто цензурних міркувань. У зв’язку з указом 1876 р. про заборону друкування книг українською мовою роман не міг бути надрукований у Росії. Його вперше було надруковано в 1880 р. в Женеві. Близько чверті століття роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» царськими властями був заборонений. Тільки в 1903 р. твір упершее був надрукований в Росії.

7. Аналіз твору

Тема — зображення життя та боротьби українського селянства протии соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 року.

• Ідея — викриття й заперечення філософії «розбишацької правди». Головна думка — розкриття всієї складності соціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характер гнівного бунтаря і месника за кривди, які зазнає народ від зграї гнобителів. Звучить ідея нищення людей (кращих), які стають жертвами соціальної несправедливості — «пропащою силою» (друга назва роману). У романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства й тяжке, безправне життя бідноти в місті.

• Композиція. Сюжет.

О. Білецький: «Композиція роману подібна до «будинку з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно й не за строгим планом». Сюжет роману розгортається у двох площинах. Перший — зображення картин життя і боротьби головного героя — Чіпки. Другий — змалювання життя Максима, солдатчини, морального занепаду героя.

Композиція твору

Роман складається з чотирьох частин (ЗО розділів), тематику яких можна окреслити таким чином:

1. Дитинство і юністьЧіпки.

2. Сторічна історія села Піски.

3. Складна доля селянина-бунтаря.

4. ТрагедіяЧіпки.

Проблематика роману.

• Центральна проблема — проблема «пропащої сили».

1) Народна мораль.

2) Батьки і діти.

3) Добро і зло.

4) Земля і достаток.

5) Кріпацька неволя.

6) «Пропаща сила».

7) Становище жінки в сім'ї.

8) Любов і сімейне щастя.

Сюжетні лінії роману

У романі є основні та другорядні сюжетні лінії.

Основні сюжетні лінії

1. Рід та життя Чіпки.

2. Рід та життєвий шлях Максима Гудзя.

3. Історія життя Грицька та Христі.

4. Життєписпанів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії

1. Мотря Жуківна (матір Чіпки).

2. Іван Вареник (батько Чіпки).

3. Явдошка.

4. Василь, Прохір.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Мова персонажа є однією з головних особливостей героїв

Пропоную вам розглянути сценку з роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і дати відповідь на запитання:

Яким я уявляю Чіпку? Галю?

Галя. Знаєш що, Чіпко? Кинь життя таке!

Чіпка. Яке?

Галя. Чуже добро грабувати, людей убивати!

Чіпка. Галочко! Ніхто на світі не скаже, щоб я кого вбив. Хіба обороняючись, руки не здержав.

Галя. Проклятий! Каторжний! Обороняючись? Лізеш у чужу хату красти та хочеш, щоб хазяїн тебе не ловив? Злодюго!

Чіпка. А вони? Вони хіба кращі? Нажилися на нашій праці та й панують. А тут хата валиться, мати стара, сам — копи не заробиш у день. Треба їсти, одягатися. Як же його жити, Галю? Та хіба ми крадемо? Ми своє одбираємо.

Галя. Чіпко, голубе мій! Не буде щастя, не буде добра. Ти прийдеш уночі з побоїща... Ляжеш коло жінки... Та тими руками, що недавно людей давили, будеш жінку пригортати.

Чіпка. Ох, Галю! Не знаю, що буде. Я — отаман... Як почує товариство, що кинув,— не животіти тоді мені. Поклялися ми так один одному...

Галя. Кому ви клялися, душогубці, розбишаки?

Чіпка. Один одному клялися, Галю.

Галя. Чорт чортові клявся.

2. Продовжте речення

· Центральна проблема - ….

· Спів автором роману є…

· Роман не міг бути надрукованим у Росії у 1876 р. через…

· За жанром роман « Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є…

· «Композиція твору» …

· Основні причини жалюгідного становища селян у суспільстві — це…

VІ. ОЦІНЮВАННЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати роман (скорочено);

виписати цитати для характеристики Чіпки, Грицька.

Ганнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Добропільської міської ради Донецької області

Харлова Катерина Леонідівна