Урок

Практичне заняття 7 клас Всесвітня історія

«Рицарські традиції. Замок феодала. Життя селян»

   Мета: сформувати в учнів уявлення про рицарські традиції в середньовічній  Європі, створити умови для розуміння причин виникнення рицарства, охарактеризувати життя привілейованих  верств населення, розвивати вміння порівнювати побут, житло, одяг сучасної та середньовічної людини та висловлювати власну думку щодо впливу рицарства на розвиток сус­пільства.

Обладнання: ілюстративний i роздавальний, матеріал підручник.  

Тип уроку: практичне заняття.

Основні поняття та назви: рицарство, герб, девіз, кодекс честі, турнір, замок, донжон, звідний міст  

Очікувані результати: учні зможуть: застосовувати i пояснювати на прикладах поняття та терміни за темою; характеризувати життя різних верств населения; описувати феодальний замок, порівнювати побут, житло, одяг сучасної та середньовічної людини привілейованого стану та висловлювати власну думку про вплив рицарства на розвиток суспільства.

І.  0рганізаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Яка ознака феодального ладу проявилася в правилі «Немає землі без пана»?
2. Що таке феодальна драбина?
3. Які стани існували в середньовіччі?
4. Що таке повинность?
5. Що таке панщина?
6. Що таке оброк?
7. Схарактеризуйте  структуру християнської церкви.
8. Співіснування християнської церкви з іншими релігіями?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Рицарські традиції
2. Замок феодала.
3. Життя селян.

ІV. Узагальнення та систематизація знань i вмінь

Рицарські традиції. Завдання №1(колективна робота)

… Феодали проводили час у війнах, бенкетах i військових вправах. Улюблені розваги рицарів – полювання  i турніри — були пов'язані з ввійськовою справою...

Турнір - це військове змагання рицарів у силі та вправності.

...Буйні, зарозумілі феодали вважали себе людьми «благородними» (тобто з хорошого роду), ставили себе вище від простого народу. Вони чванилися старовинністю своїх родів i кількістю знаменитих предків. Кожний феодал мав свій герб — вадмітний знак його роду i девіз — короткий вислів, що пояснював смисл герба. У ті часи вважали, що благородні від народження xopo6pi й великодушні...

Герби феодалів

… Пізніше феодали виробили особливі правила рицарської честі: рицар повинен шукати подвигів, боротися з воро­гами християнської віри, захищати слабких i скривджених. Правила честі діяли лише в стосунках між феодалами. Але й тут вони порушувались. У повсякденному житті, у сім ї  багато феодалів були брутальними, жорстокими й зарозумілими.

На основі історичних джерел і малюнків виконайте завдання:

1. Складіть оповідання про турнір
2. Дайте  відповідь, що таке – рицарство, герб, девіз, правила рицарської честі.

Замок феодала. Завдання №2 (коментоване читання)

Прочитати текст і дати відповідь на запитання.

1. Чим слугував замок для феодала?
2. Що таке донжон?
3. Що таке звідний міст?

   На гop6i або високій скелі, як гніздо хижого птаха, височів над навколишньою місцевістю замок. Це була оселя феодала i його фортеця. У замку феодал ховався від повсталих селян i нападів інших феодалів.

  Спочатку замки будували з дерева, пізніше почали споруджувати з каменю. Міцні стіни iз зубчастими баштами були надійним захистом. Замок оточували широким ровом з водою.

Через piв перекидали звідний міст; на ніч тав paзi нападу ворога його піднімали на ланцюгах. За сигналом тривоги воїни феодала поспішали зайняти свої місця на мурах i баштах.

   Щоб проникнути в замок, вороги змушені були засипати piв, розбити дубову, обковану залізом браму. На їхні голови з мypiв скидали каміння й колоди, лили окріп i гарячу смолу, у них метали списи й стріли. Та навіть прорвавшись через браму, вороги часто не досягали мети — їм доводилось штурмувати інший, ще вищий мур.

   Над yciмa будівлями замку підносилась головна башта (донжон). У ній феодал зi своїми воїнами i слугами міг витримати тривалу облогу. Всередині башти один над одним були розміщені зали, де жив феодал зi своєю сім’єю. У підвальному приміщенні часто був колодязь з водою i зберігалися запаси продуктів. Тут же у вологому, темному підземеллі страждали полонені i непокірні селяни, прикуті ланцюгами до стін.

   Замок постійно нагадував селянам про грізну силу феодала.

Життя селян. Завдання №3.

   Прочитавши текст і розглянувши ілюстрації опишіть житло і двір селянина, складіть меню страв селянина.

… Селяни оселялися невеликими сільцями, які мали не більш як 10—15 дворів. У кожному дворі крім житла, були сарай, хлів i пташник.

  Селянське житло здебільшого будувалося з дерев'яних жердин, колод або місцевого каменю, було вкрите соло­мою чи очеретом. Коли розводили вогнище, густий дим наповнював тісне приміщення. Стіни селянського житла завжди були чорні від кіптю. Вузькі віконця без скла пропускали мало світла; у холодну погоду ix затикали ганчірками або жмутами соломи.

Їжу готували в чавунному казанку, який підвішували над вогнем у житлі. Вона була мізерна й одноманітна: варене зерно, каша, боби, piпa, рідше риба й сир. Печений хліб їли рідко, бо важко було розмолоти зерно на борошно. М'ясо з'являлося на столі тільки в свята. Навіть зерна не завжди вистачало до весни.

В одному приміщенні i спали, i готували їжу, i їли. Уся обстановка складалася з грубо збитого стола, кількох лав уздовж стін, скрині для зберігання одягу. Спали на широкому ліжку або на лавах, а то й на соломі, настеленій прямо на земляній чи кам'яній долівці.

Довгими зимовими вечорами селянин при світлі вогнища або олійної чадної лампи простими інструментами майстрував потрібні для ciмi'ї речі; його дружина пряла i ткала, обшивала всю ciм'ю.

V. Підсумки  практичного заняття.

    Аналіз типових помилок

Висновок

5. Середньовічну людину спіткало багато небезпек, тому феодали будували укріплене житло — замок. Тут мешкав власник зi своїм оточенням. Замок постійно нагадував селянам про грізну силу феодала.

Замок для феодала був помешканням для життя і захистом від зовнішніх ворогів.   

5. Середньовічному  суспільстві виникають привілейовані  верстви населення, серед яких виділяються рицарі. Пізніше феодали виробили особливі правила кодекс рицарської честі.

VІ. Домашнє завдання.

      Творче завдання.

   Опрацьовуючи текст підручника складіть порівняльну таблицю умови життя рицарів, селян, рабів, а також одяг середньовічної людини.

   Поясніть, чому в середні віки повільно вдосконалювались знаряддя праці в сільському господарстві.

УРОК

Історія України  7 клас                                                                       

Практичне заняття

Тема: «Християнська релігія i церква в житті давньоруського суспільства».

Мета: скласти уявлення про місце i роль християнської релігії і церкви в житті дав­ньоруського сусптьства; закріпити теоретичні знания учнів, набуті  впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння аналізувати історичні джерела, виступати з повідомленнями або презентаціями перед класом; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших i вмінню шукати з ними порозуміння.

Очікувані результати

Після уроку ви будете знати:

• передумови та причини запровадження Християнства як державної релігії Київської держави.
• дату запровадження християнства як державної релігії.
• наслідки запровадження християнства для Київської держави та українського народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: шдручник, атлас, , матеріали, підготовлені вчителем i учнями до практичного заняття.

Структура уроку

1. Організація навчальної діяльності
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань
4. Проведения практичного заняття
5. Закріплення нових знань
6. Підсумки уроку
7. Домашне завдання

Xiду року

1. ОРГАНІ3АЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  

Оголошую  учням тему практичного заняття, інформую про заплановані форми роботи.

2. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

5. Бесіда за запитаннями

1. Коли Русь перетворилась на імперію?

2. Чим  іще займались селяни, окрім рільництва?

3. Назвіть основні ремесла, якими займалися русичі.

4. Як проходило формування верстви духовенства?

5. У чому суть системи васальної залежності?

6. Що ви знаєте про розвиток міст?

7. Яким було повсякденне життя князів і бояр?

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

5. Бесіда за запитаннями

• передумови та причини запровадження християнства як державної релігії Київської держави.
  • дату запровадження християнства як державної релігії.
  • наслідки запровадження християнства для Київської держави та українського народу.

4. ПРОВЕДЕНИЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

5. Робота з джерелами

Об’єдную учнів в малі групи, доручаю опрацювати наведе­ний матеріал й організовую обговорення результатів, яких досягли учні.

1. Проаналізуйте репродукцію картини С. Гванова «Християни язичники» (готуеться до уроку вчителем) i дайте відповідь на запитання.

1). Що зображено на картині?

2). Хто із зображених на картині християнин, а хто — язичник?

3). Чим, на вашу думку, спричинений конфлікт, зображений на картині?

4). Що намагалися захистити люди, опираючись християнізації?

2. Проаналізуйте наведений текст i дайте відповдь на запитання.

    Князь Володимир дуже енергійно взявся запроваджувати християнство. Для цього він наказав знищити капища старих язичницьких богів по всій державі У Киеві хрещення не зустріло особливого опо­ру, а в інших місцевостях воно проводилось примусово. Наприклад, у Новгороді залишилась приказка про Володимирових воевод, яким він доручив хрестити своїх підданих далеко від столиці: «Путята хрестив вогнем, а Добриня — мечем». Митрополит Іларіон у «Слові про закон i благодать» про хрещення Pyci писав: «А як хто то й не з любові, a зі стpaxy перед повелителем охрестився, бо ж благовір'я його на владу спиралося». Зрозумшо, що нова вipa нав'язувалася насильно, а у віддалеиих від столиці місцевостях двовір'я зберігалося протягом століть.

1). Чому поширення християнства зустріло oпip iз боку населения?

2). Які верстви населения підтримували поширення християн­ства, а які — Hi?

3). Що може бути свідченням проникнення християнства в piзні сфери життя суспільства Pyci?

4). Які чинники сприяли перемозі християнства у протистоянні з язичництвом?

3. Розповідь Нестора-літописця в «Повісті минулих літ» про хрещення киян

І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями...

К. Лебедєв. Хрещення киян.

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І приволікши його, вкинули його у Дніпро...

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде»... А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи стоячи молитви творили.

Запитання до документа

1.   Як, за повідомленням літописця, відбулося хрещення киян?

2.   Як, на вашу думку, хотів вплинути на киян і схилити їх до хрещення князі Володимир тим, що наказав бити палицями статую Перуна?

3.   Яким є ставлення Нестора до подій, про які він розповів? Чому ви так уважаєте?

Пізніше почали здійснювати хрещення населення інших земель Київської Русі. У літописі Нестор розповідає про всі події, пов’язані із запровадженням християнства під 988 р., проте дослідники вважають, що вони відбувалися впродовж 988—990 рр.

5. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Визначити  особливості проник­нення християнства в життя давньоруського суспільства, його протистояння з язичництвом i впливу християнства на життя тогочасного сусшльства.

6. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонуе учням по черзі висловити свою думку щодо то­го, чим був корисним для них цей урок.

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Складіть кросворд з основних термів i понять вивченого  матеріалу.
2. Складіть розповідь:« Як християнство вплинуло на звичаї та вдачу українців»