Мета: ознайомити учнів зі способами дієслів; формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти дієслова різних способових форм, правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієслів; розвивати увагу, навички правильного і доречного використання форм дієслова в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво – комунікативного матеріалу виховувати любов до рідного краю, бажання займатися волонтерською роботою.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: лексичне значення слів, засвоєння прислів’їв і приказок, до складу яких входять дієслова дійсного, умовного і наказового способів.

Культура мовлення і стилістика: вживання способів дієслів у різних стилях.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції)

Обладнання: репродукції осінніх пейзажів, букети квітів, ваза з дарами осені, текстовий матеріал, прислів’я і приказки про осінь, вірш Л.Новикової «Сіла осінь на порозі», різнокольорові картки, паперові кленові листки для запису сподівань від уроку.

Випереджальне завдання: знайти цікаві факти про походження назви останнього місяця осені.

Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:

- конструювати речення в усіх способових формах;

- пояснювати принципи розподілу дієслів за способами;

- з’ясовувати комунікативну роль дієслів різних способів;

- висловлювати своє ставлення до сприйнятого на уроці.

Хід уроку

І. Організація класу до навчальної діяльності. Створення емоційного фону.

1.Вступне слово вчителя.

2. Прослуховування уривку з пісні на слова Ліни Костенко «Осінній день» у виконанні Ольги Богомолець.

https://www.youtube.com/watch?v=0dung7I6xPY

-Що ви знаєте про Ліну Костенко ? ( відповіді учнів)

Ви почули нове слово- осанна. Що це?

Учитель. Від кожної подорожі людина завжди очікує чогось незвичайного, цікавого. Тож візьмімо символи осені - різнокольорові кленові листочки й поділимося своїми сподіваннями(учні пишуть на паперових листочках свої сподівання)

«Мікрофон».Я хочу… Учні вголос зачитують свої сподівання.

Тож рушаймо в подорож.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Сьогодні, подорожуючи в осінь, ми повинні чогось навчитися і пригадати те, що знаємо. Зверніть увагу на запис дати на дошці.

Десяте листопада

Класна робота

Дуже часто ми не звертаємо увагу на дату й пишемо її автоматично. А сьогодні покажемо, як за допомогою додаткових питань можна повторити раніше вивчений матеріал.(Учитель показує окремо кожне слово, діти швидко дають відповіді)

Десяте

- Яка частина мови?

- На яке питання відповідає числівник?

- Кількісний чи порядковий?

- Простий, складний чи складений?

- Чи має паралельні форми?

- Чи можна утворити від нього збірний числівник?

- За чим змінюються порядкові числівники?

листопада

- Яка частина мови?

- Який відмінок?

- До якої відміни належить? Чому?

- Який спосіб творення слова?

Класна

- Це слово власне українське чи іншомовне?

- Чому не відбувається подвоєння?

робота

- Яка частина мови?

- Утворіть від слова робота інше суфіксальним способом.

- Підкресліть в усіх словах дзвінкі приголосні – однією лінією, глухі – двома лініями.

-Хто може пригадати цікаві факти про походження назви останнього місяця осені? ( відповіді учнів)

- Який розділ мовознавства ми вивчаємо? Яку частину мови?

- Яка частина мови називається дієсловом?

- Які граматичні категорії має дієслово?

- А чи можливо передати красу осені без дієслів? Чому?

Отже, з багажем уже відомих знань вирушаємо в дорогу, щоб вивчити щось нове, поки ще нам невідоме.

Запишемо дату і тему нашого уроку. Дотримуйтесь орфографічного режиму.

ІІІ. Визначення мети й завдань уроку на основі мотивування навчальної діяльності.

З теми нашого уроку можемо з’ясувати, що в дієслова є способи. Що це за мовні явища? Про це дізнаємося на уроці. Вирушаймо в першу подорож осінніми садами й лісами

Творче конструювання. Створіть речення до відповідного пейзажу( на малюнку) по групах.

Осінь, небо, синє, золото, ліси, над.

Надворі, якби, задощило, парасолька, б, я, відкрила.

Гриби, друзі, чудовий, швидше, збираймо.

(учні записують речення, коментують розділові знаки, знаходять дієслова, визначають синтаксичну роль-присудки)

Спробуйте визначити, що означають або виражають дієслова по відношенню до дійсності.( Відповіді учнів).

Таким чином ми бачимо, що дієслова мають різні способи, щоб виражати дію. Нам необхідно познайомитися з цими способами, розрізняти їх і, звичайно ж, правильно використовувати в усному і писемному мовленні

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Запрошую вас до Парку теоретичних знань.

Лексична хвилинка. Що ж означає слово парк?(Учні з тлумачного словника іншомовних слів зачитують значення слова)

Парк( англ., від лат. відгороджене місце) – упорядкована ділянка з природними або штучними зеленими насадженнями, алеями, водоймами.

Ваші теоретичні знання упорядковано в підручнику. Розгорніть параграф 13 стор. 92.. Коментоване опрацювання параграфа у групах.

І група –дійсний спосіб, ІІ – умовний, ІІІ –наказовий

Доповнення вчителя. Від дієслів могти, хотіти , бачити наказовий спосіб не утворюється.

2. Перевірка первинних навичок засвоєння теми «Впізнай спосіб»

Зараз спробуйте визначити в записаних реченнях способи дієслів(з обґрунтуванням вибору). Тепер ми можемо назвати спосіб.

Синіє (що робить?) –дійсний спосіб.

Розкрила б (що зробила б?) умовний спосіб.

Збираймо(що робімо?) –наказовий спосіб.

V. Застосування здобутих знань у процесі практичної роботи.

Слово учителя. 1.А зараз із Парку теоретичних знань спробуймо перенестися в Палісадник умінь.

Лексична хвилинка. Що означає слово палісадник?

Палісадник – невеликий обгороджений садок перед будинком, призначений для відпочинку, роздумів або творчої праці.

У кого є палісадник? Які осінні квіти там розцвіли? Що ви порадили б своїм друзям, у кого немає палісадника?(У відповідях використовуйте дієслова різних способів)

Наша подорож продовжується. Ми розпочали з пісні про красиву осінь. На ваших столах лежать тексти іншого твору про осінь. Прочитайте вірш. До якого стилю належить цей текст? Чому?

2. Дослідження «Знайди дієслово»

Давайте спробуємо у вірші Л.Новикової знайти дієслова і з’ясувати, до яких способів вони належать і яку синтаксичну роль виконують у реченні(робота в групах)

Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

Спілі яблука на возі

До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:

- Дари з воза забирайте!

Павутинкою злетіла:

- Завтра тут мене чекайте!

- Ми на тебе почекали б,

З жовтим листям танцювали б.

Та, на жаль, прощаємось,

Бо в місто повертаємось.

3. Розподільний словниковий диктант( три колонки – дійсний, умовний, наказовий спосіб) (Учні виконують біля дошки)

Робила, сів би, горіть, емігрував би, ідеалізую, активізуйте, дрімала, любив би, нагрій, наступайте, імпровізуйте, накрохмалив, обмежив би, вчіть, експортую, кажімо, акомпануй.

Робила Сів би Горіть

ідеалізую емігрував би активізуйте

дрімала любив би нагрій

накрохмалив обмежив би наступайте

експортую імпровізуйте

вчіть

кажімо(правду)

акомпануй

У кожному стовпчику підкресліть першу від початку літеру і прочитайте слово зверху вниз. Що вийшло? (Рідне село Ганнівка)

4.Творче завдання. Що б ви зробили для рідного села в майбутньому? Вживайте дієслова в різних способах.(Відповіді учнів)

Учитель. Подивіться на слово у другому стовпчику емігрував би.

З’ясуємо значення слова.

Еміграція(лат. виселення, переселення)- переселення з батьківщини в іншу країну і життя в ній.

Сподіваюсь, що ви не покинете ні рідне село, ні свою країну. Зробите багато добрих справ, які розпочали у школі.

Важливою ознакою сучасного уроку є використання здоров’язбережувальних технологій. Щоб весь урок ви не перебували в статичному положенні, зробимо зарядку.

Зарядка

Дружно разом піднялись.

Вліво, вправо повернись.

Потім хутко обернулись,

Всім навколо посміхнулись.

Поплескали у долоні

Та побігали, мов коні.

Хай лунає всюди сміх.

Молодці ми. Краще всіх! (Дієслова яких способів використано в зарядці?)

5. Творче конструювання.

Із ряду слів, які лежать у конвертах, відтворіть прислів’я і приказки про осінь. Пам’ятайте: усі слова подані в початковій формі, зв’яжіть їх граматично. Поясніть, як ви розумієте зміст. Завдання групам змінюються.

І група – утворити дієслово дійсного способу.

Слова: листопад В світанок із сутінки в полудень зустрічатися.

В листопаді світанок із сутінками в полудень зустрічаються.

ІІ група. Утворити дієслово наказового способу. Слова: Покрова, натопи, прийшла, без, хата, дрова.(Прийшла Покрова – натопи хату без дрова)

(Учитель звертає увагу на правильний наголос – ПокрОва, зачитує уривок з книги «Вінець» стор. 192 від слів «Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шматок кізяка, щоб «оселя була не курна»… до слів «У Карпатах на Покрову поверталися з полонин отари.»

ІІІ група. Утворити дієслово умовного способу. Слова: листопад, жовтень, відчинити, двері, грудень, якби, не, то, би.(Якби не листопад, то жовтень відчиняв би двері грудню)(Пояснити зміст)

6.Конкурс –гра «Дивись - не помились». Перед вами картки синього та червоного кольорів. Синя картка – так. Червона – ні. Я буду зачитувати ряд дієслів одного зі способів, якщо дієслово належить до цього способу, підіймаєте синю картку, ні –червону.

А) Дієслова дійсного способу: будую, збудували, будуватиме, будував би, будуй, посунься.

Б)Дієслова умовного способу: збирай, збирав би, збирайте, назбирала б, збиратиму, забуваймо

В) Дієслова наказового способу: милуватися, співайте, помилувалися б, спробуйте, читала б.

7. Прогнозування можливих помилок «Граматичний прогностик»

Як ви думаєте, яких помилок у подальшому слід уникати, вживаючи дієслова різних способів?

Дійсний спосіб: під час створення речень з однорідними присудками слідкувати, щоб усі дієслова мали однаковий час, особу, рід тощо, тобто не порушувати умови однорідності.

Умовний спосіб: пам’ятати, що частка б, би пишеться з дієсловами окремо.

Наказовий спосіб: слідкувати за правильним утворенням дієслів, наприклад: не відкрий вікно, а відчини вікно, не йдемо, а ходімо, не рушаємо, а рушаймо.

V І . Підсумки уроку. Рефлексія.

1.Перевірка рівня первинного засвоєння. Усний бліц –тест.(Учні повинні закінчити речення, яке починає учитель.)

Дію, яка дійсно відбувалася, відбувається чи відбудеться виражає…(дійсний спосіб)

Дії, які хтось наказує, просить(запрошує), радить чи закликає зробити називають дієслова…(наказового способу)

Дію, яка могла б відбутися за певних умов, або дію неможливу, а також дію бажану виражають дієслова…(умовного способу). Вони утворюються за допомогою…( частки б, би)

2. Вправа 177( усно)

3. Різнорівневі вправи 176( с.р.), 178( д. р.)

4. « Листопадові сподівання»

Непомітно промайнув час, наша подорож добігає кінця. Якщо вона була вдалою, то залишає після себе приємні враження, нові знання, бажання подорожувати знову. На початку уроку ви на кленових листочках написали, чого очікуєте від нашої подорожі. Тож чи справдилися ваші очікування? А тепер спробуйте самостійно оцінити, на якому рівні ви засвоїли тему уроку –подорожі за 12 –бальною шкалою(на листочках)

Виразне читання про осінь. Вірш читає підготовлена учениця , на голові в неї вінок з осіннього листя і квітів.

3.Мотивація оцінювання

VІІ. Домашнє завдання(диференційоване)

Підр. стор. 92-93.Написати твір – мініатюру «Симфонія осені», використовуючи дієслова різних способів( вис. рівень), вправа179( дост. рівень), вправа 177(сер.рівень). Індивідуальне завдання(за бажанням): робота з пазлами. Із запропонованих фрагментів осінніх пейзажів створити цілісну картину, вказати автора, назву й описати її, вживаючи дієслова різних способів.

Розробки уроків до 160-річчя першого українського історичного роману «Чорна рада»

П. Куліша

Т. Шевченко. Портрет П. Куліша Олія. ( V 1843 - I 1847)

Урок № 1

Тема. «Чорна рада» П. Куліша - перший україномовний історичний роман. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю

Мета: спираючись на уроки історії, з’ясувати причини занепаду України як держави, історичну основу роману, пояснити назву, розвивати вміння аналізувати історичні факти, робити висновки, виховувати інтерес до історії України, усвідомлене почуття відповідальності за долю країни.

Обладнання: текст роману «Чорна рада», мапа України, портрети автора, гетьманів, ілюстрації.

Теорія літератури: роман – хроніка, історичний роман

Випереджальне завдання: прочитати роман «Чорна рада», підготувати повідомлення про історичні постаті Якима Сомка та Івана Брюховецького, історію створення роману.

Епіграфи Ой настала жаль – туга да по всій Україні…

Дума про Хмельницького.

Стенаються в герці скажені сини України,

той з ордами ходить, а той накликає Москву.

Заллялися кров’ю всі очі пророчі. З руїни

Вже мати не встане – розкинула руки в рову.

В. Стус «За літописом Самовидця».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Основний зміст уроку. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Кожний письменник першої половини XIX ст., пишучи твір про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної Шотландії за незалежність від Англії. Цього впливу зазнав і П. Куліш. Працювати над романом він почав ще з 1843 року. Загалом написанню книги автор присвятив 14 років. Перша редакція була завершена вже 1846 року. Проте арешт і заслання ( 1847 – за участь у Кирило - Мефодіївському братстві) перешкодили публікації повного тексту твору. У 50-х роках Куліш створює другу редакцію твору.

1857 року «Чорна рада» виходить друком одразу українською (в Петербурзі) та російською (в Москві) мовами. Автор навмисно написав свій твір двома мовами.

На вашу думку, навіщо Куліш написав «Чорну раду» двома мовами: і російською, і українською?( Можливі варіанти відповідей: щоб не змінився світогляд, бачення тих подій; щоб могли прочитати ті, хто не володіє українською мовою).

На долю українців випали найсуворіші випробування. Це постійні набіги зажерливих татар, вікове залежне становище, тяжка праця, нужденне існування. Чому ж так сталося? У цьому допоможуть розібратися історичні факти, які ми розглянемо перед опрацюванням роману «Чорна рада».

Відчуваючи наближення смерті, Богдан Хмельницький на 6 серпня 1657 року скликав велику раду Запорізького війська. Вийшов перед нею, підтримуваний двома старшинами. За звичаєм, зняв шапку і мовив схвильованим голосом: «Цілих десять років я присвятив служінню батьківщині, ні шкодуючи ні здоров’я, ні життя свого… Тепер я немічний, помираю і лишаю вас, мої братове, вашій долі. Дякую вам усім, дорогі братове, за ту честь, яку мені виявили, обравши своїм гетьманом, за вашу вірність і слухняність. Дякую за вашу мужність у тридцяти чотирьох битвах з поляками, уграми, волохами і татарами, а ще дякую особливо за ту згоду і братерський союз, які підтримували нас у тяжкі дні. Повертаю вам булаву, бунчук, знамено, печатки – символи моєї влади. Виберіть собі іншого гетьмана, а мене, братове, вибачте по – християнськи, якщо слабкістю своєї людської натури когось з – поміж вас образив… Помираю стурбованим вашим майбутнім. Не знаю, що станеться після моєї смерті, але благаю вас, поки ще живу, вільно виберіть собі гетьмана. Як знатиму ваш вибір, помру із спокійним серцем»

Козаки не підтримали кандидатуру Виговського, яку запропонував Хмельницький. Вони хотіли, щоб гетьманом став син Хмельницького Юрій, якому на той час було 16 років. «Довго він опирався, а далі, зборений настійністю козаків, покликав свого сина і вручив йому булаву», - писав Проспер Меріме. Гетьман попросив, щоб у його сина були добрі порадники.

16 серпня 1657 року гармати і жалобні дзвони Чигирина сповістили козаків про смерть їхнього гетьмана. Помер Хмельницький у розпачі за майбутнє своєї батьківщини, передбачаючи, що Юрій не зможе продовжити його справу. 21 жовтня 1657 року на Корсунській раді старшинські угруповання відійшли від принципу спадковості влади. Івана Виговського було обрано гетьманом України в атмосфері гострих суперечностей та посилення московського тиску.

2. Виступ підготовленого учня ( біля мапи України, портретів гетьманів)

Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки слави у важких боях здобували наші пращури, а й зазнавали поразок. 60-80 роки XVII ст. увійшли в історію як доба Руїни.

Після смерті Б. Хмельницького гетьманська держава почала занепадати.

Її розкололи на дві частини ( по Дніпру).

Правобережна Україна: претендент Павло Тетеря( кандидатуру підтримувала Польща). Спроба Тетері об’єднати Правобережну й Лівобережну Україну під владою Речі Посполитої зазнала невдачі. Населення не бажало повернення польсько – шляхетських порядків.

Лівобережна: претенденти переяславський полковник Яким Сомко та кошовий отаман Іван Брюховецький. 1662 року на Козелецькій старшинській раді гетьманом обрано Сомка. Він був наказним гетьманом

( тобто виконуючим обов’язки), оскільки царський уряд не затвердив це обрання. Адже Сомко виступав за сильну гетьманську владу й засуджував свавілля царських воєвод.

3.Повідомлення учнів про Якима Сомка Та Івана Брюховецького.

Іван Сомко( бл. 1619 р- 28.09.1663)

Походив з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького Ганни. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли помер Хмельницький, а булаву не втримали ні Виговський, ні Юрась , Сомко активно прагнув зібрати чорну раду ( такі ради були підступними стосовно правлячого гетьмана). Був далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю. Перед Ніжинською радою повівся благородно, готовий був поступитися булавою Васюті, щоб тільки гетьманом не став Брюховецький. Та було вже пізно. Іванець використав усі можливості, щоб бути обраним. Після поразки Сомко попросив притулку й оборони в російських представників, але ті видали його Брюховецькому. Через три місяці був страчений.

180px-Ivan_Briukhovetsky

Іван Брюховецький ( бл. 1623р. – 17.06.1668р.)

Завоював найбільшу довіру царського уряду, всіляко доводячи свою вірність Росії. Завдяки ораторському таланту і відвертій демагогії( нещирим обіцянкам і гаслам) він набув великої популярності серед запорозьких низів, незаможного козацтва. Брюховецький уміло використовував їхнє невдоволення заможною старшиною, щоб прокласти собі шлях до гетьманства. Завдяки російській підтримці 1663 року в Ніжині представник запорозьких низів і незаможного козацтва став гетьманом. Своєю поступливістю цареві він найбільше влаштовував Росію. Брюховецький не збирався служити інтересам тих, хто його висунув на гетьманську посаду. Дбав насамперед про власне збагачення й добивався привілеїв для найближчого старшинського оточення. Царські воєводи переписували мешканців міст і сіл, стягували з них податки. Через це спалахували народні повстання проти воєвод і гетьмана. Розчарування царським урядом настало і в Брюховецького. У лютому 1668 року він підняв антиросійське повстання. До середини березня з більшої частини Лівобережжя було вигнано царських воєвод. У червні під час переговорів між правобережним і лівобережним гетьманом проти Брюховецького піднявся заколот і його було вбито ( розірваний заживо лівобережними козаками за запроданство Москві). За наказом Петра Дорошенка його було поховано у м. Гадячі з усіма гетьманськими почестями в соборній церкві Богоявлення Господнього. Епітафію на смерть написав видатний церковний та культурний діяч Лазар Баранович.

4. Учитель.

Саме в романі П. Куліша й зображено один з етапів занепаду української державності. Гетьмани воювали між забою за владу, а Україна спливала кров’ю. 1663 рік вважається початком доби Руїни. Українську державність остаточно було втрачено.

4. Визначення жанру твору.

«Чорна рада» - історичний роман – хроніка.

Словникова робота.

Історичний роман - це твір, сюжетно побудований на історичному матеріалі, основним предметом зображення є історичні події. У такому романі масштабно замальовується певна доба та її видатні діячі.

Роман – хроніка - великий за обсягом прозовий твір, в якому послідовно розкриваються значущі суспільні, історичні, родинні події протягом тривалого часу.

5. Походження назви роману.

«Чорна рада» - перший український історичний роман, написаний 1857 року. Існують наступні версії, які пояснюють назву роману П. Куліша. Ніжинська рада 27- 28 червня 1663 була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь біднота( чернь). Інша версія пов’язана з багатозначністю слова чорна. Це слово в українській історії часто вживається у значенні підла, незаконна, злочинна.( Наприклад, фразеологізм чорна душа означає підступну, безсердечну, вкрай невдячну, зрадливу людину). В історії України чорними називали ті ради, наслідком яких було не демократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада – одна з них. Голота

( чернь) голосувати не мала права, значна кількість реєстрових козаків не прибула. Зазвичай переможець ніколи не вбивав переможеного. У творі показано навпаки – Сомка було страчено.

6. Історична основа й авторська уява.

Усіх персонажів умовно можна поділити на дві групи. Це реальні історичні постаті діячів доби Руїни Яким Сомко, Іван Брюховецький, Василь Золотаренко, Михайло Вуяхевич, князь Данило Великогагін( у романі – Гагін). Інша група створена уявою автора, здебільшого це романтичні образи, переважно представники простого люду, козацтва( родина Череванів – Михайло, Мелася, Леся; полковник Шрам, Петро, Кирило Тур). Є версія, що полковника Шрама Куліш міг змалювати на основі реальної історичної постаті Шрамка, тому що чорнова назва твору російською мовою «Сотник Шрамко и его сыновья». Тому поділ персонажів досить умовний. Дійові особи роману( історичні та вигадані) можна згрупувати відповідно до основного конфлікту: вони є прибічниками Якима Сомка чи Івана Брюховецького.

7. Романтичність стилю.

Розгляньте наведену таблицю й доведіть, що «Чорна рада» відповідає напряму романтизму.

Риси романтизму

Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх не –типовість.
Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.
Основні герої - гетьман, козак – запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку героя перед народом.
Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів.
Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії.

( Орієнтовна відповідь учнів. Куліш показує незвичайних , сміливих, гордих людей( Кирило Тур, Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх перешкод на шляху до омріяного щастя( Петро, Леся). У творі багата символіка( образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря) . Образ Сомка в романі сповнений романтизованого благородства. Його наділено характерними рисами українського полководця й державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях, легендах).

IV. Закріплення вивченого матеріалу.Бесіда.

1.Як ви розумієте епіграфи до уроку? Чому їх два? ( Наш земляк Василь Стус показує, як події тієї доби зумовлюють загальнонаціональну катастрофу кількох наступних поколінь. Епіграфи свідчать про те, що доба Руїни не залишала осторонь як сучасників тих подій, так і тих, хто народився трьома століттями пізніше.)

2.На основі яких підстав твір «Чорна рада» вважають романом – хронікою?

(В основу роману покладені події, які справді відбулися в Україні в часи Руїни. Вони й послужили тлом, на якому розгортаються події, діють реальні історичні постаті. Автор вивчив багато історичних джерел( зокрема «Літопис Самовидця») й осмислив умови, за яких було обрано гетьманом Івана Брюховецького).

3. Яка тема роману? ( Змалювання подій напередодні і під час Чорної ради 1663 року)

4.Складання сенканів до головних героїв роману

Можливі варіанти

Сомко

Мудрий, відважний.

Відстоює, бореться, прагне

Хоче «зложити докупи обидва береги Дніпрові».

Патріот.

Брюховецький

Хитрий, підступний.

Зраджує, обманює, лицемірить.

Змінює маски відповідно до обставин.

Зрадник.

5. Робота з документальними джерелами ( роздруковано заздалегідь на кожного учня)

З літопису Самійла Величка

Гетьман Іван Брюховецький, бавлячись немалий час у Москві з полковниками при милості царської величності, оженившись там, пойнявши дочку якогось боярина на ім’я Дарію, і при гетьманському титулі дістав на себе від царської величності боярський чин. Віддячуючи за це, він безрозумно знищив давні малоросійські вольності, бо допустив і дозволив безоглядно бути по всіх малоросійських містах московським воєводам, які згідно того дозволу відразу ж наїхали за монаршим указом у Малу Росію й почали панувати з великим і безпошанівним всенародним малоросійським утяженням.

- За що засуджував Самійло Величко гетьмана Брюховецького?

V. Підсумок учителя.

П. Куліш навмисно вибрав ганебний, а не героїчний етап в історії нашої України, щоб змусити нащадків замислитися, допомогти зрозуміти, що міжусобні війни, зрада народних інтересів знищують державу.

Мотивація оцінювання

VI. Домашнє завдання. Опрацювати відповідні сторінки підручника. Виписати цитати до образів Сомка та Брюховецького, підготувати характеристики всіх образів. Інд. завд. Дати письмову відповідь на запитання « Чи є актуальним роман «Чорна рада» в наш час?»

Урок №2

Тема.«Чорна рада» П. Куліша. Динамічний, інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв.

Мета: спираючись на текст твору, розвивати вміння робити порівняльну характеристику героїв, критично оцінювати їх поведінку, усвідомити значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети, виховувати учнів у дусі народної моралі, плекати патріотичні почуття.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перегляд буктрейлеру до роману «Чорна рада»

2. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Основний зміст роботи.

1.Слово вчителя. Роман з першої сторінки захоплює читачів. Коли відбуваються події? ( Навесні 1663 року). Яким епізодом розпочинається «Чорна рада»?(Головні герої подорожують Україною. Визначальною сюжетною лінією для характерного увиразнення героїв є дорога, в яку вирушив козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрінуть різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Дорога – вибір шляху для України, і різні герої вибирають різні дороги у прямому й переносному значенні).

- В якому творі Т. Шевченка використано прийом подорожі?( У поемі «Сон»)

- Які дві сюжетні лінії показано в романі? ( Історична – боротьба за гетьманську булаву,любовна( чотирикутник) – стосунки Лесі з Петром Шраменком, Кирилом Туром, Сомком)

2. Робота з текстом.( Орфографія автора збережена, в дужках вказані сторінки, звідки наведена цитата.)

- Зачитайте портрет Івана Шрама. Який висновок можна зробити?(«…по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду - старий козарлюга»( стор. 49)

- Де працював? Які риси характеру йому притаманні?( «…гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями.»)( стор. 51)

Словникова робота

Консистенти – польське військо, що стояло по українських селах й утримувалося коштом селян.

- Яку наругу терпів наш народ від поляків? Що вас вразило?( «… людей серед зими по ломках льодових у плуг запрягали, а жидам приказували їх бичовати й поганяти, щоб, на один сміх і наругу, лід плугом орали…»

( с. 52)

- Чи пробував народ здобути свободу? ( « Тільки ж не надовго підіймали українці похилу голову. Ляхи держались міцно за руки з недоляшками, гасили хутко полум’я і знов по – свойому обертали Україну. Аж ось піднявсь страшенний, невгасимий пожар із Запорожжя – піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький») ( с. 52)

- Чому і з ким Шрам вирушив до Києва, а потім змінив маршрут до Переяслава?( Вирушив із єдиним сином Петром, бо двоє інших полягло під Смоленськом ( не в рідній Україні, а в Росії) до Сомка. Побачив «свари та чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком…» , «…думав, як би Вкраїну на добру дорогу вивести..» )( с. 53-54)

- Яке найбільше бажання Якима Сомка? ( « І дай , боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву! Хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руську землю») ( с. 85-86)

- Що споріднює Шрама й Сомка?(Він поборник об’єднання України, прихильник міцної гетьманської влади.)

- Кому довіряє Сомко? ( « З ляхами в козаків вовіки – вічні ладу не буде. Чи гаразд, чи не гаразд, а з москалем нам треба укупі жити.») ( с. 93)

- Як назвав Сомко Івана Брюховецького ( Іванця) перед « отаманням, перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана»? (Старим собакою)( с. 57)

- Яке покарання й за що придумала військова рада Іванцю ?(« Сомко піймав Іванця з ножем біля свого ліжка. Присудили усікнути голову». Яким

« видумав гіршу кару: звелів посадити верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу».) ( с.58)

- Що відомо про Іванця з розповіді божого чоловіка?( «Почав гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. Той і настановив його хорунжим. Як же ото Юрусь не зміг держатись на гетьманстві да пішов у ченці, так Іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скільки його там осталось, да й махнув на Запорожжє. А там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм: « Іван Мартинович!...Він з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть…Запорожці так його собі вподобали, що зозвали раду , да й бух Іванця кошовим».) (с. 58-59)

- Як автор ставиться до Брюховецького?( Не приховує негативного ставлення, називає «Іванець», вказуючи цим на його низьке походження.)

- Про яку рису характеру Іванця свідчать його слова: «Як та бідна курка - клопотуха, що знайде зернятко – да й те оддасть своїм курчаткам, так і я все до останнього жупана пороздавав своїм діткам»? ( с.141)

- В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після? Про що це свідчить?( До виборів « Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові(пошиті з кінської шкіри) попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля горіла од золота; да й та на йому була мов чужа». ( с.139) Намагається продемонструвати свою близькість з народом. Після виборів «Сам Брюховецький стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут він був не той, що в Романовському куті: позирав гордо, по – гетьманськи». ( с. 166). Отримавши бажане, показав справжню свою сутність.

- У кого було більше шансів стати гетьманом? Чому?

- Розкажіть про романтичні пригоди головних героїв, використовуючи цитати з твору.

IV .Підсумок уроку.

1.Впізнай героя за цитатою:

«Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани» ( с.154)

( Шрам)

«Моя хата скраю, я нічого не знаю» ( с. 161) ( Гвинтовка)
«На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались» ( с. 78) ( Шрам)
« Молода, батьку, знайшлась би й друга, Кирила Тура другого не буде» (с. 108) ( Сомко говорить Шраму)
« Коли таке лихо сталося через мою Лесю… Везіть пана Петра до нас у Хмарище. Не будемо ночей досипати, а вже його на ноги поставимо»
( с.110) ( Череваниха)
«Будь мені за рідну сестру. Не судив нам бог жить із тобою….я довіку не перестану тебе любити, як свою душу» ( с. 111) ( Петро, звертаючись до Лесі)

2. Поставте себе на місце героїв і змоделюйте можливі варіанти розвитку подій ( на вибір).

Якби я був Якимом Сомком…( Програма щодо устрою, кордонів, судів тощо)

Якби я був радником гетьмана Сомка…( Поради щодо підготовки виборів, ставлення до різних верств населення, можлива поведінка в разі поразки).

Якби переміг Сомко…

Якби мене тоді обрали гетьманом України…

3. Мотивація оцінювання

V. Домашнє завдання. Інд. завд. Знайти вислови відомих людей( зокрема Т. Шевченка) про роман «Чорна рада», порівняти образи божого чоловіка й Перебенді з однойменного твору Кобзаря. Виписати цитати до характеристики Петра, Лесі, божого чоловіка.

Урок № 3

Тема. П. Куліш «Чорна рада». Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т. Шевченком

Мета:перевірити в учнів рівень текстуального розуміння твору, узагальнити й систематизувати знання, допомогти глибше усвідомити значення роману, розвивати увагу, пам’ять,вміння оцінювати прочитане,формувати риси справедливості, колегіальності, лицарства, щирості,вірності,розвивати творчі ( малярські)здібності, виховувати почуття пошани до творчості П. Куліша, любов до Вітчизни, прищеплювати пізнавальний інтерес до історичного минулого.

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Гра «Наведи порядок». Треба правильно розмістити хід подій у романі.

Зустріч із Сомком – Історія Василя Невольника – приїзд Шрама з Петром на хутор Хмарище - Обурення обдуреної черні - Одруження Лесі й Петра – Бенкет Брюховецького з московськими боярами - Страта Сомка – Викрадення Лесі – Чорна рада.

2. Конкурс «Афіша» Намалювати на дошці афішу до роману – хроніки.

ІІІ. Основний зміст уроку.

Слово вчителя. Страта Сомка, Шрама – одна з трагічних наслідків Чорної ради. Однак живим залишається Петро. Недарма його ім’я в перекладі з грецької мови означає камінь( від цього імені походить термін петрографія – геологічна наука про гірські породи.)

2. Робота в групах над характеристикою інших образів роману.

( Характеристики слід проілюструвати цитатами з твору).

I група. Петро Шраменко та Леся як уособлення символу незнищенності українців.

« Орел, а не козак!» (Василь Невольник про Петра с. 50)

Черевань, звертаючись до божого чоловіка: « Се той Шраменко, що переплив Случ під кулями? Їй – богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле! Пробравсь у лядський табір, убив хорунжого й корогов( прапор) його приніс до гетьмана.» ( с. 61)

Він прямолінійний, відважний, але не мстивий, не злопам’ятний. Зневажає нікчемних і дріб’язкових людей. Божий чоловік передбачив, що «Ні шабля, ні куля його не одоліє, - і вмре своєю смертю» ( с. 62). Пам’ятає Петро слова батька: «Нехай лучче поляже од шаблі і од кулі, аби за добре діло, за цілісність України, що ось розідрали надвоє».

«…умислив собі, після панотцевої смерті, йти на Запорожжє да, поробивши власним коштом човни, з охочими козаками турецькі городи плюндрувати і жизнь свою по – лицарськи, на полі чи на морі, за християнську віру положити». ( с. 130)

« Леся не спускала з його ( Петра) очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами. Сподобавсь, видимо, козак дівчині» ( с. 61) «Леся щебетала, як ластівочка», « Іще не гаразд і весна розгулялась, іще й вишеньки в саду в Лесі не одцвілись, а вже Петро з Лесею і в парі». ( с. 196)

II група. Черевань як уособлення щасливого хутірського життя.

« А що нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? Слава тобі, господи, буде з нас, поки нашого віку! Я. бувши б тобою, сидів би лучче дома та та їв би хліб – сіль з упокоєм, аніж мені битись на старість по далеких дорогах та сваритись з міщанами».

( Звертаючись до Шрама. с. 74)

« А Черевань мірковав про стьожку, що княгиня прислала: « Блакитна; чом же не червона? Козак звик червону стрічку в ковнірі ( те саме, що і ко́мір — смужка тканини, хутра, пришита на одязі до країв вирізу для шиї) носити, а се вже, мабуть, польська мода. Дармо, надінемо і польську: однаково вже тепер на Вкраїні все почалось вестися по – лядськи.» ( Перед приїздом на Чорну раду с. 163)

ІІІ група. Кирило Тур як втілення запорозької вольниці та козацького лицарства.

Кирило Тур – найколоритніший персонаж «Чорної ради». Образ оповитий романтикою запорізьких подвигів. Змальований неоднозначно, нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Відважний і великодушний, ладен віддати життя за бойове побратимство. Перед тим, як битися з Петром за Лесю, рятує йому життя.( «Розігнавшись, скакнув Петро і якраз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним – хруп! Одколовсь, і вже козак похиливсь назад. Загув би якраз головою в саме провалля, да Кирило Тур прискочив і вхопив його за руку» с. 105) Приходить до ув’язненого Сомка, щоб ціною власного життя врятувати його. Це пристрасна, сильна натура.

IV група. Божий чоловік як носій основної ідеї.

« Звався божим чоловіком сліпий старець - кобзар. Темний він був на очі, а ходив без поводиря;у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив з тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Іще ж до того знав він лічити усякі болісті і замовляти усякі рани». Лікує Кирила Тура, за це отримає гроші на викуп ще одного невільника.( «Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь» с. 120). Він не закликає до боротьби,а спонукає до милосердя, доброти. « Не слід мені встрявати до тієї заверюхи», «Наше діло богові молитись, Спасителю хреститись». ( с. 59)

« Мир нехай навчається добру, слухаючи, як оддавали жизнь за людське благо…» ( Прощаючись з Петром під час останньої зустрічі. с. 196)

-З яким героєм твору Шевченка можна порівняти божого чоловіка?( З Перебендею)

Перебендя, старий, сліпий,-

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає…

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже…( «Перебендя»).

V група. Народ.

Намагаючись об’єктивно оцінити характер українського народу, П. Куліш наголошує на тому, що вдача українців досить складна та суперечлива. З одного боку хоробрість, відвага, нехтування комфортними умовами життя, з іншого – підступність, неспроможність за улесливими словами Іванця побачити наслідки своїх рішень( « Назбиралось люду незчисленна сила, і все то була сільська чернь мужики, що позіходились грабовати Ніжень, як пообіцяв їм Брюховецький»( с. 138). Лунали заклики :« Рушаймо панським добром ділитись!» Потім поступово настає прозріння « Московська сторожа не пускає нашого брата в місто…» с. 173.) Зрозуміли, що їх використано й одурено( « І чарки горілки не заробили»). Ні з чим рушили додому.

Повідомлення учня. Оцінка роману Т. Шевченком.

Роман сподобався багатьом діячам тієї доби.

Т. Шевченко так писав:«Спасибі тобі, богу милий друже мій єдиний, за твої дуже добрі подарунки і особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все – таки не скажу більш нічого, як спасибі». ( З листа до П. Куліша від 5 грудня 1857 року)

ІV. Підсумок уроку.

1.Слово вчителя. Звертаючись до складної історичної доби, автор свідомо брався до змалювання не окремого епізоду (саме чорної ради), а до цілісного, багатостороннього зображення української дійсності тих часів. Прагнув підвести як своїх сучасників, так і наступні покоління до висновків про необхідність національної злагоди українців. « Хто ж бо того не знає, скільки опісля (Чорної ради)розлито по Вкраїні крові через Іванцеве лукавство да через неситу хтивість московських воєвод?» - запитує автор.(с. 178). На думку П. Куліша, народ помилився, обравши гетьманом Брюховецького. Історія України могла б рухатися зовсім в іншому напрямку в разі перемоги Сомка.

Під час останньої зустрічі у в’язниці з Кирилом Туром Сомко сказав слова, над якими обов’язково треба замислитись: « Візьме вона ( правда) верх і без нас… Може, се тілько на науку мирові і пустив господь Україну в руки харцизякам. Не можна, мабуть, інше, як тільки горем да бідою, довести людей до розуму» . ( с. 189)

Отже, настав час нового сприйняття й розуміння першого українського історичного роману, його неупередженої оцінки. Важко тій країні, яка не має своєї історії, важко тому народові, який її забуває. А ще важче тій нації, хто історію, страшну, криваву й трагічну, забуває, не робить правильних висновків. Пам’ятаймо про Сомка і Шрама. «Хоть же вони і полягли головами, хоть і вмерли лютою смертю, да не вмерла, не полягла їх слава. Буде їх слава поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами» ( с.193)

Я прожила більшу частину свого життя. Бачила багато виборів, обіцянок, які так і не були виконані. На мою думку, краще замість агітаційних матеріалів надрукувати й роздати «Чорну раду», щоб нагадати всім, до яких наслідків призводить необдуманий вибір. Ми повинні нести відповідальність за долю своєї країни.

2.Інтерактивна вправа «Мікрофон»

На уроці я відкрив ( відкрила) для себе…

Мені запам’яталося…

3. Мотивація оцінювання.

Домашнє завдання ( на вибір). Придумайте рекламу роману – хроніці «Чорна рада», яка б зацікавила читачів. Напишіть освічення в коханні Лесі(хлопці) , Петру( дівчата). Дайте відповідь на запитання «Чи повинен кожен з нас нести відповідальність за долю своєї країни?»

1009281301422697_f0_0

Список використаної літератури

1. Відлуння десятиліть. Українська література другої половини XX ст..: Навчальний посібник( серія «Шкільна бібліотека»)/ Упорядник М. О. Сорока. - К.: Грамота, 2001 С.431

2.Опис України/ Гійом Левассер де Боплан. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький/ П. Меріме/ Пер. з фр., приміт. та передм. Я. І. Кравця,- Львів: Каменяр, 1990. С.297 – 299

3.Пантелеймон Куліш. Вибрані твори. К.: «Дніпро», 1969

4.Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII століття: Навч. посібник.- Львів, Дивосвіт, 2001.С.164-169

5.Т. Шевченко Повна збірка творів в трьох томах. К.: Держ. вид-во худ. літ., 1949. С.388

6.Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях:навч. довідник/О. Бандура, Г. Бандура. - К.: шк.. світ, 2008. С.79-80

Джерело: http://dovidka.biz.ua/ivan-bryuhovetskiy-korotka-biografiya/Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Ганнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Добропільської міської ради Донецької області

Бабіна Майя Олексіївна